Опис:
Кайдани неприємно давили ноги і руки.Все, що я бачив перед собою – маленьку тюремну камеру, залиту тьмяним світлом, і шматок коридору за гратами.
Тут завжди стояла гробова тиша, лише іноді приглушено починала капати вода. Іноді – це приблизно раз на місяць, коли за кам’яною стіною щось порушувало моє єднання і спокій.
Якщо вірити досвіду, це свист величезних обертових барабанів. І рівно раз на місяць я усвідомлював, що потрібно зробити все, що б вирватися звідси. Можливо, сьогодні настав той момент?